Ну як ваші першачки? Їм домашню роботу задають? Нам в принципі ні, але щовечора слід заглядати Данилові в портфель - там буде книжка (художня) або дві і завдання що робити. Які слова читати і так далі. Завдання змінюється не кожен день, але читати треба "мінімум чотири книги на тиждень". У нас проблем з мінімумом нема, головне вчасно зупинитися. Правда Данило любить коли читають йому, а не він. Боремося!
У нас переговори завжди ідуть на рівні як би зменшити кількість книжок на один вечір. Три - це бажана мета батьків. Данило безлімітний - якось через годину після відправки до ліжка з бабусею помітила, що вона не повернулася у вітальню. Пішла перевірити - вони все читали, а пройшла вже година... При чому Д примусив Б читати французькою, хоча це не її коньок:-)
Дискусії часто розгортаються навколо мови. Як мінімум одна книга має бути українською. Зрідка проскакують російські, французькі, а після відпустки у Хорватії і появи нового найкращого друга з Австрії Данило почав цікавитися німецькою: -) Оскільки ми з Данканом багатомовні, то мріємо що Д нас пережене!
А минулої п'ятниці у мене був цікавий досвід - ранкове читання дитини з батьками. Залишаєшся із дитиною в школі на 20 хвилин і разом читаєте книжки. Хто де - за партою, на килимку. Але о 9:00 всім батькам на вихід (школа починається о 8:40). Було прикольно. На наступному тижні будуть "громадські слухання " по математиці. Подивимося...
В Англії проблеми з читанням не такі як в Україні, але є. Деякі родини із книжок на полицях мають лише торгові каталоги. У Д своя книжкова шафа з'явилася за пару місяців після народження, завдяки бабусям. Але не всім так щастить. Книги дорого коштують. Хоча тут є 2 дешеві варіанти - бібліотека чи магазин доброчинної організації, де все за фунт або біля того. Для Д це ритуал - сходити в Оксфам і вибрати чергового містера мена:-)
No comments:
Post a Comment