Friday, 27 September 2013

Розмір має значення

Цього року донька мого товариша у Києві пішла у перший клас, а точніше у 1-є. У мене від цієї абревіатури мурашки по шкірі. Уявляю шість паралелей по 30 дітей кожна і потім помножено на 12 років. Фабрика знань - прям ленінська кузня якась.

Для мене як дитини, яка 5 щасливих шкільних років провела у класі "Г", все що поза цією літерою було фантастикою або Троєщиною (сорі! ).

У нашій британській школі нема паралелей - у кожному році лише 30 дітей. Більш того, школа початкова - тут навчаються діти з 4 до 11 років,  плюс група дитсадку (з 3 років).

Приміщення невелике - 8 кімнат, у кожної свій вхід з вулиці (про черги "віддавання" та "забирання" розкажу окремо). Всі знають всіх по імені (після пару місяців знайомств). Директор школи (англійською звучить краще  - head teacher) після занять у п'ятницю стоїть біля порогу школи і каже всім учням бай-бай, не забуваючи ім'я кожного... Ось така персоналізація.

Не всі школи такі як наша - це скоріше виключення. У багатьох друзів-знайомих діти пішли у школи з двома або навіть трьома паралелями. Але їх початок навчання у вересні затягнувся на 2-3 тижні - дітей приймали малими групами і поступово збільшувати кількість - щоби першачки не злякалися цього колгоспу!

Я не кажу що краще що гірше, але поки що мені подобається цей кулуарний варіант. Для дітей такого віку це краще ніж фабрика зірок: -) У середній школі тут теж починається конвеєр, але старшим дітям велика тусовка має бути в кайф!

Friday, 20 September 2013

Хто такий чайлдмайндер

У назві поста зробила неулюблену річ - використала "англоїзм". Тому що не знаю як перекласти слово childminder коректно! Ну типа наглядач за дітьми, але тут несе якоюсь пенінциарною системою...

Насправді це щось посередині між нянею і міні-дитсадком. Людина (як правило жінка ), яка має дозвіл та кваліфікації наглядати за дітьми різного віку у своєму домі. На кожен вік є своя квота - до 1 року може бути лише одна дитина, до 2 - дві. Школярів може бути купа (точно не знаю). Ось і мій Данило 3 дні на тиждень після школи іде до чайлдмайндера, поки Катя у садку до 6 вечора, а мама з татом на роботі.

Нам повезло, ми знайшли Анн за рогом і вона виявилася головою всешкільного батьківського комітету у нашій школі, куди ходили і ходять всі четверо її дітей. Знає всіх і вся! Іноді страшнувато: -) Але дуже корисно.

Про що я насправді? Про те, що такі супер-няні є виходом для тисячей працюючих батьків. Школа закінчується о 3:15, а у п'ятницю о 2:00. А у вас робота. Який вихід якщо немає традиційних бабусь -дідусів? Ось такий чайлдмайндер який обійдеться вам у 4-6 фунтів на годину в залежності від вашої географії. Для порівняння няня  обійдеться у 8-10 фунтів. Але це ставка на всіх а не на одну дитину, як у випадку з майндером - він бере за душу: -) Тобто якщо у вас трійка нащадків, то дешевше няня. Якщо скарб в одному екземплярі, а гроші ви ще не навчилися друкувати, то майндер - це відповідь на ваші молитви.

І  для довідки, дитячий садок на день (!) коштує 74 фунти (чим далі від Лондона тим дешевше). Тому як я не люблю Катю у її чарівному віці,  але мрію коли вона піде в безкоштовну школу!

P.S. Курс фунта до гривні десь 1:12.

Читайте також:
Ціна питання

Wednesday, 18 September 2013

Про читання

Ну як ваші першачки? Їм домашню роботу задають? Нам в принципі ні, але щовечора слід заглядати Данилові в портфель - там буде книжка (художня) або дві і завдання що робити. Які слова читати і так далі.  Завдання змінюється не кожен день, але читати треба "мінімум чотири книги на тиждень". У нас проблем з мінімумом нема, головне вчасно зупинитися. Правда Данило любить коли читають йому, а не він. Боремося!

У нас переговори завжди ідуть на рівні як би зменшити кількість книжок на один вечір. Три - це бажана мета батьків. Данило безлімітний - якось через годину після відправки до ліжка з бабусею помітила, що вона не повернулася у вітальню. Пішла перевірити - вони все читали, а пройшла вже година... При чому Д примусив Б читати французькою, хоча це не її коньок:-) 

Дискусії часто розгортаються навколо мови. Як мінімум одна книга має бути українською. Зрідка проскакують російські,  французькі, а після відпустки у Хорватії і появи нового найкращого друга з Австрії Данило почав цікавитися німецькою: -) Оскільки ми з Данканом багатомовні, то мріємо що Д нас пережене!

А минулої п'ятниці у мене був цікавий досвід - ранкове читання дитини  з батьками. Залишаєшся із дитиною в школі на 20 хвилин і разом читаєте книжки.  Хто де - за партою, на килимку. Але о 9:00 всім батькам на вихід (школа починається о 8:40). Було прикольно. На наступному тижні будуть "громадські слухання " по математиці. Подивимося...

В Англії проблеми з читанням не такі як в Україні,  але є. Деякі родини із книжок на полицях мають лише торгові каталоги. У Д своя книжкова шафа з'явилася за пару місяців після народження, завдяки бабусям. Але не всім так щастить. Книги дорого коштують. Хоча тут є 2 дешеві варіанти - бібліотека чи магазин доброчинної організації, де все за фунт або біля того. Для Д це ритуал - сходити в Оксфам і вибрати чергового містера мена:-)

Sunday, 8 September 2013

Ціна питання

Коли я народжувала дітей в Британії мене часто питали друзі: "А скільки це коштує?" Відповідь "нескільки" сильно дивувала... Середня освіта в Британії теж безкоштовна, якщо звичайно ви не оберете для свого нащадка приватну школу (англійською мовою це звучить як публічна школа, і це вносить плутанину). Але оскільки ми не російські олігархи або українські політики, то наші діти ходять у звичайну державну школу. Поки що... Поганий той солдат, який не мріє стати генералом :-)

Тобто школа безкоштовна і ніяких доброчинних внесків робити не треба як у нас. Хоча в кожній школі є своя батьківсько-вчительська асоціація, яка проводить різні заходи (ярмарки, благочинні розпродажі та ін.), кошти від яких ідуть на ігровий майданчик або на обладнання для басейну. Наприклад у нашій школі ці кошти витрачались ось так. Але це річ добровільна і збирається по краплинам, часто довго.

У нас поки що немає підручників, тому я не знаю чи за них слід платити. Але жодних канцтоварів нам не потрібно - все видається в школі. Плюс портфель для книжок, але він заслуговує на окремий пост!

Платити треба за шкільний обід (2.05 фунти на день, еквівалент- 25 гривень) та молоко (десь в районі 12 фунтів за триместр). Діти із сімей з матеріальними труднощами отримують обід безкоштовно. Також всі діти у молодших класах отримують безкоштовно фруктовий або овочевий "перекус". Данило з ентузіазмом розповідає про яблуко і з відразою про селеру :-). Звичайно завжди є варіант домашнього обіду в сумочці - це тут певний фетиш серед дітей і багато хто надає перевагу своїм сендвічам+печенькам+сокам у яскравих ланчбоксах. Данило поки не проти пристойного столовського обіду, що для зайнятої мами набагато краще! Найбільшим стимулом є десерт:-)

Ну і звичайно треба платити за форму (про неї напишу окремо), яка мені (разом із взуттям) поки що вилилась десь у 200 фунтів (2500 гривень), але я з першого разу трохи перебрала! Плюс різні екскурсії коли вони будуть. Ось така ціна питання...

Хоча слід сказати, що всі позашкільні заняття тут коштують або дорого, або дуже дорого. Так само дитячий садочок - він коштує тонни грошей! Але про це окремо.

Сподіваюся вам все ще цікаво! Коментуйте якщо є бажання:-)

Friday, 6 September 2013

Із чого складається навчальний рік

Ура! Тепер я знаю як виглядає наша вчителька і навіть знаю як звучить її голос))) На наступному тижні у нас має бути "інформаційна сесія" (поки що не батьківські збори) коли нам мають розказати про програму на цей триместр та про очікування від дітей та батьків. Подивимося...

До речі, про триместри та тривалість навчального року. А ви знали, що бідні англійські діти мають лише 5 тижнів літніх канікул? З кінця липня по початок вересня. Впевнена, батькам це подобається - не сушиш голову куди прилаштувати дітей поки важко працюєш на благо капіталізму. Однак сушити голову потрібно в інших випадках.

Отже, рік поділяється на 3 триместри (а не 4 чверті), між якими є двотижневі канікули (+4 тижні), а також кожен триместр має тижневу перерву по середині (+3 тижні). Плюс рази 3-4 на рік є "навчальні дні для вчителів" - теж вихідні для дітей. Тобто маємо 15 з хвостиком тижнів канікул на весь рік. Відпустка як правило триває 4 тижні... "Дефіцит відпустки" складає 11 тижні. Тоді починаємо шукати варіанти.

Якщо у вас поблизу є бабусі-дідусі, купа родини або дуже близькі і розуміючі друзі, то все тіп-топ. Якщо цього немає (як у нас), зате є вимоглива робота щодня, тоді один із найбільш популярних і відносно недорогих варіантів є табори, спортивні або інші. Завозиш дитину туди о 9 і забираєш о 3 (іноді можна завезти раніше і забрати о 6). Можна здавати на день, пару днів або на весь період канікул.

Ми цього літа випробували цю можливість. Данилові дуже сподобався спортивний табір у спортцентрі нашого міста. Він спробував купу видів спорту - від крікету та гольфу до лиж та легкої атлетики. І ми тепер знаємо що йому більше подобається, щоби можливо потім записати його на відповідні секції. Хоча на початку року я вирішила його не перевантажувати - поки ходить раз на тиждень у музично-драматичний клас. Треба ще знайти поблизу недільну українську школу. Так що далі подивимося...

Wednesday, 4 September 2013

Відбір, або його відсутність

Не знаю як у вас, а у мене досить неприємні спогади від співбесід перед першим класом, які я мала у СШ №166 міста Києва у 1982 році... Але певно це необхідно - визначити рівень підготовки дитини і відповідно знайти їй найкраще місце у системі. Це якщо система ідеальна і не повністю зіпсована непотизмом, непрозорими оплатами та преференціями.

Цього літа я наслухалася від друзів у Києві про страшні тести та співбесіди, які пережили їх сьогоднішні першачки, при чому одразу у декількох школах - на всяк випадок, а може не вийде потрапити до школи-фаворита!  Мені це нагадало вступні на геофак років 20 тому...

На мою радість в Британії тести у державні школи відсутні (у приватних свої правила - про це колись окремо). Єдиний критерій відбору - це відстань від дому до школи. Тобто шанс потрапити у школу прямо корелюється із відстанню до вашого будинку чи квартири.

І ось у цьому один із головних козирів ринку нерухомості Британії! Переїзд у сусідній квартал, за умови якщо ви потрапляєте в "ареал покриття" гарної школи, може коштувати вам 100-200 тисяч фунтів стерлінгів... Саме така різниця у вартості абсолютно однакових будинків у двох сусідніх кварталах. Це в принципі можна порівняти із оплатою приватного навчання років так на 10 (всього їх 12). Тому слід порівняти і подумати...

Загалом Британія має досить соціалістичну модель публічних послуг, в тому числі початкової та середньої освіти. Вона безкоштовна і в ній універсально застосовується принцип рівності - у класах мішають "погано підготовлених" і "гарно підготовлених дітей". Щоби всі мали рівні шанси на майбутній успіх. І що виходить потім? Я поки не знаю. Розкажу через рік.

Скажу одне, у нашому класі 30 дітей і лише одна дівчинка може писати. Ці діти народилися між 1 вересня 2008 року і 31 серпня 2009 року. Я знову в шоці...

Нам повезло - ми живемо не в Лондоні, а в невеликому місті на Лондонщині, де всі початкові школи більш менш рівні і не треба ганятися по районах за кращим варіантом. Тому ми не парилися - подалися у найближчу (включали ще 2 варіанти, як вимагають правила - теж на всякий випадок). І пройшли! Тому ходимо пішки 5 хвилин. Вірніше я іду, а Данило вишиває на вєліку. І задоволений як слон:-)


Tuesday, 3 September 2013

Шок Першого Вересня

Найбільший шок у тому, що Першого Вересня в Британії немає! Ну звичайно в календарі цей день є, але без знань. В школу йдуть хто коли хоче - вірніше як хоче керівництво школи. Найчіткіший орієнтир - перший тиждень вересня. І все...

Ми пішли 3 вересня.

Другий за розміром шок - у них немає свята першого дзвоника! Взагалі свята немає! Прийшов, віддав дитину.  Повернувся через 6,5 годин.

Третій шок - я не зрозуміла хто вчитель! Людей багато, в Британії окрім вчителя у класі як мінімум 1 помічник, а сьогодні явно було підкріплення. Так що з класним керівником так і не зустрілася. Бо пропустила збори у липні, бо була в Києві по вухах в роботі.... Тепер розгрібаю. Сподіваюся я її рано чи пізно побачу!

Початок

Через 12 днів моєму сину виповниться 5 років. А сьогодні, 3 вересня, він перший раз пішов до школи... британської. Якось некомфортно себе почуваю, віддаючи його "здобувати" знання так рано, але такі правила. І їх тут багато. І я в них ніц не розумію, так що некомфортність зростає в рази.

Але будемо вчитися - цікаво! Хочу дізнатися більше про славнозвісну систему освіти Британії. Свої нові знання буду конспектувати у блозі. Скоріше для себе. Хоча якщо є ще подібні мені зацікавлені українські мами-чайники на британщині, то їм теж може згодитися: -)

Отже велкам у початкову британську школу!